А тепер трохи пояснення ...

Те, що мавпа — близький родич людини, відомо вже давно. Шимпанзе серед усіх мавп — наш найближчий родич. Генетичні відмінності на рівні ДНК між людьми становлять в середньому 1 нуклеотид із 1000 (тобто 0.1%), між людиною і шимпанзе — 1 нуклеотид з 100 (тобто 1%).

За розміром геному людина і вищі примати не відрізняються один від одного, але відрізняються за кількістю хромосом — у людини на одну пару менше. У людини 23 пари хромосом, тобто всього 46. У шимпанзе 48 хромосом, на одну пару більше. В процесі еволюції у предків людини дві різні хромосоми приматів об'єдналися в одну. Подібні зміни числа хромосом зустрічаються і в еволюції інших видів. Вони можуть бути важливі для генетичної ізоляції групи в процесі видоутворення, оскільки в більшості випадків особи з різним числом хромосом не дають потомства.


Інтелект шимпанзе
Хоча шимпанзе не можуть говорити через будову голосового апарату, вони здатні спілкуватися руками мовою глухонімих людей (мовою жестів). Вони здатні вживати слова в переносному сенсі, можуть створювати нові поняття, комбінуючи відомі слова, наприклад: «запальничка» — «пляшка-сірник», мають почуття гумору. Першого шимпанзе навчили говорити мовою жестів в 1967 році, а до 1972 року вже з десяток шимпанзе були навчені мові жестів. Також були придумані інші мови для спілкування з шимпанзе, такі як мова символів і мова лексиграмм. Самця Канзі вдалося навчити розуміти на слух близько 3000 англійських слів і активно вживати більш ніж 500 слів за допомогою клавіатури з лексиграмм. Описаний випадок, коли навчена мові знаків самка бонобо сама навчила цьому своє дитинча.

Порівнюючи геноми людини та шимпанзе, вчені намагаються виявити ті гени, які «роблять нас людьми». Це було б легко зробити, якщо б після поділу гілок еволюціонували тільки гени людини, але це не так, шимпанзе теж розвивалися, в їхніх генах теж накопичувалися мутації. Тому, щоб зрозуміти, в якій гілці сталася мутація — у людини або у шимпанзе — доводиться порівнювати їх також з ДНК інших видів, горили, орангутанга, миші. Тобто те, що є тільки у шимпанзе і немає наприклад в орангутанга, це чисто «шимпанзе» заміни нуклеотидів. Таким чином, порівнюючи нуклеотидні послідовності різних видів приматів, ми можемо виділити ті мутації, які відбулися тільки в лінії наших предків. Зараз відомо близько дюжини генів, які «роблять нас людьми».

Один із таких генів пов'язаний зі здатністю говорити. Цей ген виявили, вивчаючи сім'ю зі спадковими порушеннями мови: нездатністю навчитися будувати фрази відповідно до правил граматики, що поєднується з легким ступенем затримки розумового розвитку. У людини досить важко досліджувати функції гена, легше це робити у мишей. Використовують так звану техніку «нокауту». Мутація, асоційована з захворюванням, знаходиться в гені FOXP2 (forkhead box P2). У людини досить важко досліджувати функції гена, легше це робити у мишей. Ген прицільно інактивують, якщо знати конкретну послідовність нуклеотидів і після цього у миші цей ген не працює. У мишей, у яких вимкнули ген FOXP2, порушилося формування однієї з зон мозку в ембріональний період. У людини ця зона пов'язана з освоєнням мови.

Це лише частина статі в перекладі українською мовою. Повну версію статі можна прочитати за цім посиланням.

До речі, цікаве відео, де мавпа Коко (горила) розмовляє мовою жестів.