За розміром геному людина і вищі примати не відрізняються один від одного, але відрізняються за кількістю хромосом — у людини на одну пару менше.
У людини 23 пари хромосом, тобто всього 46. У шимпанзе 48 хромосом, на одну пару більше. В процесі еволюції у предків людини дві різні хромосоми приматів об'єдналися в одну. Подібні зміни числа хромосом зустрічаються і в еволюції інших видів. Вони можуть бути важливі для генетичної ізоляції групи в процесі видоутворення, оскільки в більшості випадків особи з різним числом хромосом не дають потомства.
Інтелект шимпанзе Хоча шимпанзе не можуть говорити через будову голосового апарату, вони здатні спілкуватися руками мовою глухонімих людей (мовою жестів). Вони здатні вживати слова в переносному сенсі, можуть створювати нові поняття, комбінуючи відомі слова, наприклад: «запальничка» — «пляшка-сірник», мають почуття гумору. Першого шимпанзе навчили говорити мовою жестів в 1967 році, а до 1972 року вже з десяток шимпанзе були навчені мові жестів. Також були придумані інші мови для спілкування з шимпанзе, такі як мова символів і
мова лексиграмм. Самця
Канзі вдалося навчити розуміти на слух близько 3000 англійських слів і активно вживати більш ніж 500 слів за допомогою клавіатури з лексиграмм. Описаний випадок, коли навчена мові знаків самка
бонобо сама навчила цьому своє дитинча.
Порівнюючи геноми людини та шимпанзе, вчені намагаються виявити ті гени, які «роблять нас людьми». Це було б легко зробити, якщо б після поділу гілок еволюціонували тільки гени людини, але це не так, шимпанзе теж розвивалися, в їхніх генах теж накопичувалися мутації. Тому, щоб зрозуміти, в якій гілці сталася мутація — у людини або у шимпанзе — доводиться порівнювати їх також з ДНК інших видів, горили, орангутанга, миші. Тобто те, що є тільки у шимпанзе і немає наприклад в орангутанга, це чисто «шимпанзе» заміни нуклеотидів. Таким чином, порівнюючи нуклеотидні послідовності різних видів приматів, ми можемо виділити ті мутації, які відбулися тільки в лінії наших предків. Зараз відомо близько дюжини генів, які «роблять нас людьми».