«Виживає не найсильніший і не найрозумніший, а той, хто краще за всіх пристосовується до змін».

Чарлз Дарвін (1809–1882) — англійський натураліст і мандрівник, одним з перших прийшов до висновку, і обґрунтував ідею про те, що всі види живих організмів еволюціонують у часі і походять від спільних предків.

У своїй теорії, розгорнутий виклад якої було опубліковано в 1859 році в книзі «Походження видів», основним механізмом еволюції видів Дарвін назвав природний добір (основний еволюційний процес, в результаті дії якого в популяції збільшується число особин, що володіють максимальною пристосованістю (найбільш сприятливими ознаками), в той час, як кількість особин з несприятливими ознаками зменшується). Пізніше розвивав теорію статевого добору (процес, в основі якого лежить конкуренція за статевого партнера між особами однієї статті, що тягне за собою вибіркове спаровування і виробництво потомства). Йому також належить одне з перших узагальнених досліджень про походження людини.

На фото нижче кістки в кінцівках людини, собаки, птиці і кита. Кістки цих тварин мають однакову базову структуру, але були адаптовані для конкретних цілей.

Основні положення «дарвінізму»

З точки зору дарвінізму одним із основних факторів природного добору, який визначає пристосованість організмів, є спадкова мінливість. Це призводить до домінування осіб із вдалими мутаціями, як наслідок цього до природного відбору, і, якщо зміни дуже виражені, до видоутворення. Модифікаційна мінливість залежить від генотипу. Такого ж погляду щодо модифікаційної мінливості дотримується синтетична теорія еволюції, яка була створена у XX ст. Основою до природного добору ці дві теорії вважають саме генотип, який змінюється під дією мутацій, які є однією з форм спадкової мінливості. Зміни генотипу зумовлюють зміни норм реакції, оскільки саме генотип зумовлює її. Норма реакції зумовлює зміну фенотипу, і таким чином мутації проявляються у фенотипі, що зумовлює більшу його відповідність умовам навколишнього середовища у випадку доцільності мутацій.

Етапи природного добору за дарвінізмом

1. Поява особини з новими мутаційно зумовленими властивостями.
2. Виявляє здатність чи нездатність залишити нащадків.
3. Якщо вона залишає нащадків, то генотипні зміни закріплюються.

Походження біологічного різноманіття в результаті еволюції було визнано більшістю біологів ще за життя Дарвіна, в той час як його теорія природного відбору як основного механізму еволюції стала загальновизнаною лише в 50-х роках XX століття. Ідеї і відкриття Дарвіна в переробленому вигляді формують фундамент сучасної синтетичної теорії еволюції і складають основу біології як пояснення біорізноманіття. Термін «дарвінізм» використовують для позначення еволюційних моделей, висхідних в основі до ідей Дарвіна, а в повсякденній мові «дарвінізмом» часто називають еволюційну теорію і сучасний науковий погляд на еволюцію в цілому.