Когнітивні упередження

Когнітивні помилки (або когнітивні упередження) — відхилення у судженнях, які супроводжуються можливою нелогічністю у прийнятті висновків про інших людей і ситуації. Людина створює свою «суб’єктивну соціальну реальність» на основі власного сприйняття даних зовнішнього світу. Побудована індивідом соціальна реальність, а не реальні зовнішні дані, може диктувати його поведінку в соціальному світі, іноді призводячи до спотворення сприйняття, неточного судження, нелогічної інтерпретації, або того, що в широкому сенсі називається «ірраціональністю».
Когнітивні упередження умовно діляться на чотири категорії: коли людина отримує багато інформації, коли не вистачає сенсу, коли швидко реагуємо, коли згадуємо і запам’ятовуємо.
Mental mistakes

Когнітивні упередження, пов’язані з надлишком інформації


Упередження виживання — різновид помилки відбору, коли по одній групі («тим, хто вижив») є багато даних, а по інший («загиблим») — практично немає, в результаті чого дослідники намагаються шукати спільні риси серед «тих, хто вижили» і не беруть до уваги, що не менш важлива інформація приховується серед «загиблих». Наприклад, ви, мабуть, часто чули, что дельфіни спасаюсь людей від загибелі. Цю інформацію ми можемо почути тільки від людей, котрих вони (дельфіни) спасли. Ми не можемо корректно оцінити ситуацію із людьми, котрих дельфіни не спасли, тому що ці люди — загиблі. Ще один приклад: історії про те, як лікарі прогнозували народження дитини-інваліда та пропонували аборт, а в результаті народилася здорова дитина, отримують широкий розголос. Ті випадки, коли прогнозували народження дитини-інваліда та все ж таки народилася дитина-інвалід, мало коли набувають розголосу.
A dolphin
Ви, мабуть, часто чули, что дельфіни спасають людей від загибелі. Цю інформацію ми можемо почути тільки від людей, котрих вони (дельфіни) спасли. Ми не можемо корректно оцінити ситуацію із людьми, котрих дельфіни не спасли, тому що ці люди — загиблі.
ЗМІ часто розповідають про кінозірок, спортсменів, музикантів чи CEO мільярдних корпорацій, які кинули коледж, як історію впертої особистості, що слідує за своєю мрією та вдало долає всі перепони. А на людях, які мають схожі таланти і навички, і впертість, але не досягають успіху через вплив випадкових подій поза їх контролем, фокус значно менший. Це створює хибну громадську думку, що будь-хто може досягнути великих висот, якщо в них є хист та впертість у докладанні зусиль.
Пошкоджені частини літаків, що повернулись із завдань на війні, показують місця червоним кольором, де вони отримати пошкодження, але все ще безпечно повернутися; спочатку було запропоновано додати більше броні у ці пошкоджені місця, але статистик Абрахам Вальд врахував, що додавати більше броні потрібно у місця, не позначені червоним кольором, тому що отримані пошкодження в ціх місцях були фатальними і літаки не повернулися. (Зображення показує гіпотетичні дані.)
Ілюзія частоти — феномен у психології, суть якого полягає в тому, що почувши або дізнавшись щось нове, людина дуже скоро знову натрапляє на цю ж саму інформацію. Наприклад, ви зовсім недавно дізналися нове англійське слово і почали помічати це нове слове будь-де все частіше і частіше. Часто цей феномен використовують у рекламі (яскраві логотипи, експресивна реклама тощо).

Ефект ілюзорної правди — це тенденція вірити, що інформація правдива, якщо ми її почули/побачили багато разів. Ефект впреше отримав назву та означення за результатами дослідження 1977 року в США. Учасникам дослідження надали 60 фактів, які виглядали можливими, але які були їм невідомі. Там були такі твердження як: «Перша військова авіабаза була створена в Нью Мехіко.», «Велика міграція китайських залізничних робітників розпочалася в 1880-ті.» або «Баскетбол став олімпійським видом спорту в 1925 р.» Учасники мали оцінити свою віру у ці твердження за шкалою від одного до семи. Це повторювалось три рази з інтервалом у два тижні між разами. Двадцять фактів (третина) залишались однаковими всі три рази, а решта кожен раз були новими. У більш пізніх сесіях учасники оцінили повторювані твердження вище, ніж нові: 4.2 в першій сесії, 4.6 у другій та 4.7 у третій. Натомість, оцінка решти тверджень якоїсь вираженої тенденції не мала.

Ефект обманки — надання переваги опції A або B змінюється на користь опції B, коли з’являється опція C, схожа на B, але не краща за неї. Наприклад, є два MP3-плеєра, в яких споживачі, як правило, бачать більшу пам’ять (кількість GB) та нижчу ціну як позитивні атрибути. Деякі споживачі хочуть плеєр, куди поміститься більше пісень, деякі — той, що коштує менше. Ситуація № 1, доступні два плеєри: плеер А (400 долларів, 30 Гб пам’яті), плеер B (300 долларів, 20 Гб пам’яті). Деякі споживачі оберуть плеєр А або плеєр В, в залежності що важливіше — пам’ять або ціна. Але якщо додати плеєр С (450 долларів, 25 Гб пам’яті), ситуація кардинально зміниться на користь плеєру А. Додавання плеєра C— якого споживачі теоретично повинні уникати, оскільки є можливість сплатити менше грошей за більшу пам’ять, призводить до того, що плеєр A, домінантний варіант, починають обирати більше, ніж коли були лише два варіанти. Плеєр C впливає на уподобання споживачів, діючи як базис для порівняння плеєрів A та B. Оскільки плеєр A кращий за плеєр C в обох аспектах, а плеєр B лише частково кращий за плеєр C, тепер більше споживачів оберуть плеєр A. Отже плеєр C — обманка, єдиною метою якої є збільшення продаж плеєра A.



Когнітивні упередження, пов’язані із браком сенсу

Апофенія — здатність бачити структуру або взаємозв’язки у випадкових або безглуздих даних.
Природне утворення на поверхні Марса, в якому багато хто бачить людське обличчя, породило ряд гіпотез про його штучне походження. Насправді, це просто гірське утворення.
Ефект Даннінґа — Крюґера — ефект, коли некомпетентні люди не можуть зрозуміти, що вони некомпетентні, оскільки в них відсутні знання, які б дозволили розрізнити компетентність і некомпетентність. Справжня компетенція може знизити самовпевненість, оскільки компетентна людина може хибно припускати, що інші мають аналогічний рівень компетенції.

Ефект Форера — явище, коли кожна окрема людина вважає точним описом свого характеру такий опис, який дуже загальний і підходить будь-якій людині. Цей ефект може частково пояснити віру у такі псевдонауки, як астрологія, пророкування, а також пояснити сприйняття результатів психологічних тестів як правильних. Приклад: «Ви хочете, щоб інші люди вас любили і захоплювалися вами. Одночасно з тим ви прискіпливо ставитесь до себе. Ваш характер має вади, але зазвичай ви можете їх компенсувати. Ви маєте значний невикористаний потенціал. Хоча інші вас бачать як стриману людину, всередині ви дещо непевні і тривожні. Іноді ви вагаєтесь, чи правильним є прийняте рішення. Іноді вам потрібна зміна стану речей, і вас розчаровують перепони і обмеження. Ви вважаєте недоцільним повністю розкривати душу перед іншими. Іноді ви поводитеся як екстраверт, відкрита, привітна людина, а іноді — як інтроверт, закрита, недовірлива людина. Деякі з ваших цілей нездійсненні». Вам здається, що цей опис про вас? Звичайно, бо він складений таким чином, щоб підходити до кожної людини. Саме так працюють гороскопи — на хибних помилках людей.
Не вір гороскопу! Планети та інші небесні тіла ні яким чином не впливають на твій характер чи твоє майбутнє!
Когнітивні упередження, пов’язані із швидкою реакцією

Звернення до новизни — логічна помилка, в якій істинність чи кращість пропозицій обґрунтовується новизною і сучасністю. Зводиться до «що нове, то краще ніж старе». Приклади: «Хочеш схуднути? Користуйся найновішою дієтою», «Новий телефон завжди кращий, ніж старий» (у більшості випадків, це насправді так, але не завжди).

IKEA-ефект — когнітивне упередження, яке виникає, коли споживачі надають непропорційно високу цінність речам, у створенні яких вони брали участь. Назва походить від шведського виробника та продавця меблів IKEA, що продає продукцію, яка потребує самостійного збирання. Тобто, якщо ти власноруч готував страву 3 години, керуючись складним рецептом, то буде здаватися, що ця страва дуже смачна, хоча по факту це може бути не так.



Когнітивні упередження, пов’язані із пам’яттю

Ефект «Я так і знав!» — схильність розглядати події, що вже стались, як більш передбачувані, ніж вони були до того, як трапились. Сучасними прикладами ефекту «Я так і знав!» є роботи істориків, які описують наслідки битв, лікарі, які пригадують клінічні випробування, і судові системи, які намагаються покласти відповідальність за нещасні випадки через їх передбачуваність. Наприклад, власник квартири підняв вартість оренди житла, коли побачив вас за кермом дорогої автівки. «Я так і знав, що не треба було показуватися йому на очі», — скажете ви, але як це вам допоможе?

Ефект дивини — дивина запам’ятовується краще, ніж звичайний матеріал. Існування та напрямок впливу цього упередження підтримується не всіма дослідниками.

Ефект наступного в черзі — людина в групі, учасники якої розмовляють по черзі, погано пригадує, що сказала людина безпосередньо перед її власною промовою.
Когнітивні помилки, на жаль, притаманні усім — комусь у меншій мірі, комусь у більшій. Поділіться з нами щодо того, які когнітивні помилки ви спостерігали за собою. Будьте відкритими. Наважтеся розповісти. Це простіше, ніж здається.
Є люди, що не роблять помилок. Це ті, за кого думають інші.